Львівський академічний театр естрадних мініатюр “І люди, і ляльки”

У 1990 р. Олегу Новохацькому, який на той час керував самодіяльним театральним колективом при Львівському будинку вчителя, муніципалітет Львова запропонував невеличке приміщення на вул. Фредра, площею 62 кв.м. Так, на культурній мапі Львова виник театр з назвою «І люди, і ляльки». Перші роки існування для колективу були непростими. Не було базових умов, необхідних для функціонування театру, але був шалений ентузіазм і люди закохані в театральну ляльку.

У 2005 р. міська рада, оцінивши вагомий вклад колективу в розвиток культурного середовища міста та розуміючи матеріальні труднощі театру, взяла установу під свою офіційну опіку і надала статус муніципального.    

У 2006 р. театр спіткало страшне лихо － жахлива пожежа знищила будівлю практично дощенту. Згоріли театральні ляльки, декорації, костюми, устаткування － усе, що надбав колектив впродовж 16 років. А це понад 20 вистав! Зі згарища винесли тільки декілька старих валіз із театральним реквізитом та ляльками.

У грудні 2007 р. відбулось відкриття оновленого театру. Ця подія стала можливою завдяки підтримці та участі Львівської міської ради, будівельного підприємства «Галичартбуд» та компанії «Київстар». Було повністю відновлено сцену та зал. Підвальні приміщення були приєднані до площі театру та адаптовані під гримерки та кабінети для адміністрації.

У 2014 р. в репертуарі театру вже було близько 20 вистав для дітей та вистава для дорослих －«Півонієвий ліхтар» С. Енте у перекладі Вікторії Садової. Про здобутки колективу цього періоду свідчать численні дипломи та нагороди.

Цього ж 2014 р., у віці 75 років пішов з життя засновник, директор та головний режисер театру Олег Новохацький. У 2015 р. театр очолив заслужений діяч мистецтв України – Олексій Кравчук. Одразу, цього року за ініціативи нового директора, театром започатковано: «Міжнародний фестиваль «І люди, і ляльки»; Міжнародний фестиваль «Різдвяні історії» та фестиваль «Волоцюги та ляльки» (триденна мандрівка театру на возах селами Львівщини). 

Сьогодні театр активно співпрацює із запрошеними режисерами (Євген Гімельфарб, Марцін Мажец, Михайло Урицький та інші), сучасними драматургами та драматургинями (Марта Гусньовська, Лєна Шевченко та інші), а також чутливо реагує на виклики війни у виставах як для дорослих (“Різдво. Тризна” за поезією Сергія Жадана), так само і для дітей (напр., “Лисяче небо” Марти Гусньовської).